Йде по вулиці безсмертний кіт

Високо тримає свій пухнастий хвіст

В нього залишилось ще п'ять життів

А чотири вже програв в якісь азартні грі

Його не зіб'є жоден велосипед

Бо в цього кота за пазухою пістолет

Тож ходи і озирайся піф-паф ти вмер

Ці вулиці тепер належать вам сер

Мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу

Мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу

Йому не потрібен молокозавод

Його дім і так з коробок з-під пляшок

Дай йому гітару він задасть акорд

У вас така харизма пане о май гад

На нього не нагавкає жоден пес

Хіба старенький лабрадор на ім'я Рекс

І той лише тому гавчить бо він теж

Завиває котопісню на його честь

Мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу

Мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу

Місцева поліція обходить стороною

Коли він вночі виє під повною луною

Він точить пазурі об старий дубовий стіл

Він бачив цей світ, він знає стільки діл

Він колись перейшов дорогу чорній людині

І тепер та людина живе в постійній тривозі

Бо цей котяра — це фатум і рок-н-рол

Він сів на паркан, як на власний престол

Мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу

Мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу

Він у березні співає гучніш за тенорів

За його серце б'ються кішки з усіх, блін, дворів

Він п'є валер'янку, наче витриманий джин

В цьому місті він такий лишився один

Йому байдуже на дощ, на сніг і на вітри

Він носить окуляри, щоб ховати світ зсередини

Він ніколи не плаче і не просить про "віскас"

Він просто підійде і зробить тобі "кусь-кусь"

Мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу

Мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу

Він зайшов у бар, замовив подвійний вершків І налякав поглядом місцевих пацюків В нього вуса — як антени, ловлять блюз Він не кіт, він справжній козирний туз Якщо ти заборгував йому риб’ячу голову Краще тікай з міста, поки ще взмозі

Мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу

Мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу