Лють та розпачь огортає,

За кожну краплю пролитой сльози,

За маму й тата, за дітей, жінок,

За рідне поле в дерезі

А Дніпр широкий хвилями лютує,

Реве від болю, стогне та бурлить...

А Дніпр широкий хвилями лютує,

Реве від болю, стогне та бурлить...

За біль та жах який долають люди,

За соловека та його сім'ю.

За землю що палає всюди

Та за Дніпро і за гаї.

А Дніпр широкий хвилями лютує,

Реве від болю, стогне та бурлить...

А Дніпр широкий хвилями лютує,

Реве від болю, стогне та бурлить...

Садок вишневий більше не квітує,

І гай на часі не шумить,

А Дніпр широкий хвилями лютує,

Реве від болю, стогне та бурлить.

А Дніпр широкий хвилями лютує,

Реве від болю, стогне та бурлить...

А Дніпр широкий хвилями лютує,

Реве від болю, стогне та бурлить.