Чого являєшся мені

У сні?

Чого звертаєш ти до мене

Чудові очі ті ясні,

Сумні,

Немов криниці дно студене?

Чому уста твої німі?

Який докір, яке страждання,

Яке несповнене бажання

На них, мов зарево червоне,

Займається і знову тоне

У тьмі?

Чого являєшся мені

У сні?

В житті ти мною згордувала,

Моє ти серце надірвала,

Із нього визвала одні

Оті ридання голосні —

Пісні.

В житті мене ти й знать не знаєш,

Ідеш по вулиці — минаєш,

Вклонюся — навіть не зирнеш,

І головою не кивнеш…

Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,

Як я люблю тебе без тями,

Як мучусь довгими ночами,

І як літа вже за літами

Свій біль, свій жаль, свої пісні

У серці здавлюю на дні.

О ні!

Являйся, зіронько, мені!

Хоч в сні!

В житті мені весь вік тужити —

Не жити.

Так най те серце, що в турботі,

Неначе перла у болоті,

Марніє, в’яне, засиха, —

Хоч в сні на вид твій оживає,

Хоч в жалощах живіше грає,

По-людськи вільно віддиха…

І того дива золотого

Зазнає, щастя молодого,

Бажаного, страшного того

Гріха…

📝ENGLISH: Why do you appear to me

In dreams?

Why do you appear to me

In dreams?

Why do you turn toward me

Those wondrous, bright

And sorrowful eyes,

Like the cold depth of a well?

Why are your lips so mute?

What reproach, what suffering,

What unfulfilled desire

Flares upon them like a red glow,

Then sinks again

Into the dark?

Why do you appear to me

In dreams?

In life you scorned me,

You tore my heart apart,

And from it drew only

Those loud sobs —

Songs.

In life you do not even know me,

You walk the street — and pass me by,

I bow — you do not glance,

You do not nod your head…

Though you know, you know it well,

How I love you madly,

How I suffer through long nights,

And how year after year

I press my pain, my sorrow, my songs

Down to the bottom of my heart.

Oh no!

Appear to me, little star,

Even in dreams!

In life I am doomed to sorrow —

Not to live.

So let this heart, in torment,

Like a pearl in the mire,

Fade, wither, dry away —

If only in dreams it sees your face,

If only in grief it plays more vividly,

And breathes freely, like a human…

And tastes that golden miracle,

That youthful happiness,

That longed-for, terrible

Sin…