Ой у полі криниченька,

Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе,

Катерино воду несе.

Ой став Роман жартувати,

З відер воду виливати.

Ой Романе, моє серце,

Остав води хоть відерце.

Тепер вода не літняя,

В мене мати не рідная,

Буде бити ще й лаяти,

Ще й Романом докоряти.