Вересень накочується. Катерина Бабкіна
Genre / Style: Progressive House / Chill Melodic Techno Atmospheric electronics with a slight touch of melancholy, deep bass and warm acoustic inclusions. A mix of deep house with cinematic elements, ideal for evening or night sets. Tempo / Key: 122-124 BPM (rhythm for the dance floor, but with an emotional presentation) Key: C# minor (dark but warm) Instruments: Deep sub-bass (30-40 Hz) that is physically felt Soft but clear 4/4 kick Warm electric piano chords with reverb Arpeggio synthesizers with delay to create wave motion Light percussion and shakers for a lively rhythm Guitar with chorus and delay effects in breakdowns Atmospheric pads that fill the space Вокал з об’ємним ревербом і легким delay, у куплетах — інтимно і близько, у приспівах — широко і епічно
Вересень накочується. Катерина Бабкіна
Genre / Style: Progressive House / Chill Melodic Techno Atmospheric electronics with a slight touch of melancholy, deep bass and warm acoustic inclusions. A mix of deep house with cinematic elements, ideal for evening or night sets. Tempo / Key: 122-124 BPM (rhythm for the dance floor, but with an emotional presentation) Key: C# minor (dark but warm) Instruments: Deep sub-bass (30-40 Hz) that is physically felt Soft but clear 4/4 kick Warm electric piano chords with reverb Arpeggio synthesizers with delay to create wave motion Light percussion and shakers for a lively rhythm Guitar with chorus and delay effects in breakdowns Atmospheric pads that fill the space Вокал з об’ємним ревербом і легким delay, у куплетах — інтимно і близько, у приспівах — широко і епічно
Lyrics
Verse 1
Вересень накочується, ніби приплив,
незручне взуття, коліна збиті,
усі подряпини — сліди, що я зберіг,
неймовірних див, які жили у літі.
(Vivid dreams we used to know)
Verse 2
Велосипеди в дощ, як кораблі,
припнуті на рейді, без вітрил і пасажирів,
шкіра просить піску і тепла землі,
але тепер — холодні квартири.
(I still remember summer glow)
Chorus
Літні тераси, як фронт, згортаються,
загортатися в пледи вже пізно, пізно,
і якщо дихати — то лиш рот у рот,
до останнього не пускати у світ різних.
(Hold me closer, don’t let go)
Verse 3
Літаки летять, як розклад страт,
голі плечі в натовпі — беззахисні, зайві,
і час безвідмовний, досконалий апарат,
витискає прощання, коротке, як лайви.
(One last breath before we fade)
Outro
Вересень накочується, і вже не втекти,
від цього приливу, що стирає літо.
(Hold me through the storm,
don’t let September take us away)