Зроди́лись

ми

вели́кої годи́ни,

З пожеж війни

і з полум'я вогнів,

Плекав нас біль

за долю України,

Зростив нас гнів

і лють на ворогів.

(Плекав нас біль

за долю України,

Зростив нас гнів

і лють на ворогів.)

Ми йдемо в бій

неперемо́жним ходом,

Тверді, міцні,

незламні, мов граніт,

Бо плач не дав свободу ще нікому,

Той хто борець –

той здобуває світ!

(Бо плач не дав свободу ще нікому,

Той хто борець –

той здобуває світ! )

Велику правду для усіх єдину

Наш гордий клич народові несе:

Вітчизні ти будь вірний до загину!

Нам Україна вища понад все!

(Вітчизні ти будь вірний до загину!

Нам Україна вища понад все!)

Веде нас в бій

борців упавших слава.

Для нас закон

найвищий – то наказ:

Соборна

Українськая держава

Вільна́ й міцна́

Від Сяну по Кавказ.

(Соборна

Українськая держава

Вільна́ й міцна́

Від Сяну по Кавказ.)