Слухай, дурню, цього разу я навіть не став до кінця тебе слухати.

Ти іпсошний конторський тіп, або наш, але дурний.

Я бачив таких, як ти, не мало, щось в житті не склалось.

Служив в армії СССР, живеш в минулому.

Росіяни – браття? Обама в під'їзді насрав?

Думаєш, що ти добрий і щирий, розумний і справедливий?

Це зовсім не так, ти звичайний дурак.

Білі, чорні, жовті – все одно.

Є на світі люди нового світу, і є ті, хто дрочить на руїни.

Якби твій совок був такий піздатий, був би й досі.

Якби твої вузькі були братами, то не відрізали б нашим солдатам голови.

Рідна матінко моя, бідна Україна,

Нащо ж ти плекала отакого сина?

Що дідівської шаблюки з піхов не виймав,

Що козацькими степами долі не шукав.

Що вирішує проблеми "надважливих справ" -

Папірці перекладає та рахує гав.

Ще й торбинами складає ті чужинські гроші,

Що дають на боротьбу за "все хороше".

Вишиваночку вдягає - й за чиєюсь спиною

"Ще не вмерла..." нам співа, й закликає до бою!

Робить вигляд, ніби він за країну дбає -

Бреше так і так краде - аж гуде в гаю!

А як скінчиться проект з торгівлі життями -

Хутко рушить в Єврорай разом з хазяївами.

Й буде далі вчити нас - диких і забитих -

Як належить патріоту рідний край любити.

Ось тобі і відповідь, ось тобі й контраргумент.

Замість того, щоб волати про "братство",

Краще б допоміг своїй країні,

Замість того, щоб критикувати,

Краще б сам щось зробив.

Так що закрий свій рот і слухай сюди,

Бо твої слова - це просто пустий звук.

І якщо ти не змінишся,

То так і залишишся дурнем назавжди.

Білі, чорні, жовті – все одно.

Є на світі люди нового світу, і є ті, хто дрочить на руїни.

Якби твій совок був такий піздатий, був би й досі.

Якби твої вузькі були братами, то не відрізали б нашим солдатам голови.

Не бомбити б кожної ночі

Чого ж ти забув про фашистів (осьо ж вони)

Чого ж ти забув про жидівв (тобі ж вони так не подобаються)

Чого ж забув про біолабораторії (я бачу що ти сам з ввідти)