На ментальному рівні тебе відчуваю

І це не абстракція моя, вільне-ніжне наше спільне відчуття.

Це,як простір між імпульсом і його наступним кроком

В той час, коли тебе торкаюсь, коли пишу усі вірші тобі.

В моменти творчо-тихі занурююсь у простір, де немає перешкод

Всі видимі вібрації моїх простих, простих думок.

Найвища мова діалогу: де кожне слово має ритм і вагу

Це наше ніжне спілкування, яке я в своєму серці бережу...бережу

Я відчуваю, як тремтить між нами невидимий зв’язок

Немов струна, що натягнута до самого краю ночі.

Для мене це більше ніж слова, це рух в одному напрямку і по одній дорозі

У просторі, де навіть тиша, а з нею ми-заглядаємо у очі

В моменти творчо-тихі занурююсь у простір, де немає перешкод,

Всі видимі вібрації моїх простих, простих думок

Найвища мова діалогу: де кожне слово має ритм і вагу,

Це наше ніжне спілкування, яке я в своєму серці навіки збережу..збережу!

Ментально...ти потрапила в мій архів...мій...і тьльки...мій