...

...

Сьогодні дозволю собі щасливим стати,

Я йду крізь поле втрачених надій, кудись на захід.

Ти відчуваєш, це радість із блиском у очах,

Ось, сонце вже сідає, а я стою на ногах.

Шукав я тінь ночі, та знайшов світло,

Темрява зникла, а мрія — розквітла.

Вітер приніс бажання в теплий вечір,

Я йду до тебе, розправляю плечі.

Небо палає зірковим дощем,

Краса розбиває світ на уламки. Що ще?

Поруч із тобою — сила, мов вода жива,

Назви мене своїм — я знов живий, мов навесні трава.

Сьогодні дозволю собі щасливим стати,

Я йду крізь поле втрачених надій, кудись на захід.

Ти відчуваєш, це радість із блиском у очах,

Ось, сонце вже сідає, а я стою на ногах.

...

...

Ми з тобою, наче Місяць і Земля,

Тісно сплетені долі: моя і твоя.

Кохання наше — чисте, мов джерельна вода,

Історія вічна, а віра тверда.

Знайшов тебе, як світло вночі, єдина,

Землю цілують зорі, цілуй ти мене, кохана.

Там, де ти є, там місце сили і краси,

Назви мене своїм — і вічно буду я твоїм.

Сьогодні дозволю собі щасливим стати,

Я йду крізь поле втрачених надій, кудись на захід.

Ти відчуваєш, це радість із блиском у очах,

Ось, сонце вже сідає, а я стою на ногах.

Сьогодні дозволю собі щасливим стати,

Я йду крізь поле втрачених надій, кудись на захід.

Ти відчуваєш, це радість із блиском у очах,

Ось, сонце вже сідає, а я стою на ногах.

...

...