"Вона" (Lei) non è solo una canzone; è un pilastro della cultura musicale ucraina, scritta dal poeta Kost Moskalets nel 1989 e resa immortale dalla voce di Taras Chubay (Plach Yeremiyi).

Commentarla significa scavare in un mix di nostalgia post-sovietica, esistenzialismo e malinconia pura.

-----------------------------------

Lei (Вона, Vona)

Domani verranno nella stanza

Pochi dei tuoi amici,

Berrete del vino freddo.

Qualcuno porterà degli astri bianchi,

Qualcuno dirà: "La vita è bella".

Solo tu te ne starai seduta da sola.

Berrai caffè, ascolterai jazz,

E ricorderai quel tempo lontano,

Quando eri ancora giovanissima.

Quando eri ancora giovanissima,

Quando eri ancora giovanissima...

Ma lei, lei, lei Ti divorerà, come un muro marcio.

Ma lei, lei, lei Ti divorerà, come un muro marcio.

Domani torneranno gli amici,

Berranno in un cerchio stretto,

Ci saranno di nuovo fiori e vino.

Solo tu sarai da qualche parte lontano,

Come una cicogna stanca,

Fisserai fuori dalla finestra aperta.

Ma lei, lei, lei Ti divorerà, come un muro marcio.

Ma lei, lei, lei Ti divorerà, come un muro marcio.

-------------------------------------

[Strofa 1] Завтра прийде до кімнати Твоїх друзів небагато, Вип'єте холодного вина. Хтось принесе білі айстри, Скаже хтось: "Життя прекрасне". Тільки ти сидітимеш одна.

[Strofa 2] Питимеш каву, слухатимеш джаз, І згадаєш той далекий час, Коли була ще зовсім молода. Коли була ще зовсім молода, Коли була ще зовсім молода...

[Ritornello] А вона, вона, вона З’їсть тебе, наче гнила стіна. А вона, вона, вона З’їсть тебе, наче гнила стіна.

[Strofa 3] Завтра знову прийдуть друзі, Будуть пити в тіснім крузі, Будуть знову квіти і вино. Тільки ти десь там далеко, Наче стомлений лелека, Задивишся у відчинене вікно.

[Ritornello] А вона, вона, вона З’їсть тебе, наче гнила стіна. А вона, вона, вона З’їсть тебе, наче гнила стіна.