Я підніма́ю го́лову ви́ще,
щоб ба́чити бі́льше
І диву́ю[сь]: про що я думав рані́ше?
Я ні́би ка́торжник з прику́тим до ноги́ ядро́м
Живу́ оди́м днем, одне́ життя́ оди́м шляхо́м
Одним і ти́м же;
старі́ наді́ї, все по-старо́му
Мої́ відкри́ття,
як ри́ба, не пе́ршої сві́жості
Мої́ поді́ї запам'ято́вуються спиртно́го розпиття́м
З при́воду і без ньо́го, бі́льше нічо́го
Я зна́ю багатьох, бага́то хто зна́є мене́ навзає́м
Але хто з них підірве́ться пі́зно вночі́?
Коли́ мені́ бу́де тре́ба
а їм не ду́же
Не ко́жен,
втім, не важливо;
Сам далеко́ не з богі́в
Не ви́ростив собі́ ні крил, ні рогі́в
Ще оди́н дерев'я́ний хло́пчик у сві́ті ду́рнів
Яки́й все-таки́ помі́тив щось
ви́ще
там, де ві́тер
І почав розумі́ти,
для чо́го живе́
на сві́ті

Я підніма́ю го́лову ви́ще,
щоб чу́ти кра́ще
По́дих сього́днішнього життя́ — хто це опи́ше?
Я розумі́ю, моя́ ні́ша зана́дто незначна́
І мені́ нарече́на - до́ля споживача́
(Ви ба́чили о́чі батькі́в свої́х, коли́ вам пога́но?)
Ви куштува́ли життя́ на смак?
Воно́ жорсто́ке
Мій найкра́щий вчи́тель — це досві́д
І ті́льки час пока́же,
де сніг, де са́жа
Де ва́рто бу́ло зроби́ти півкро́ку,
а де не ва́рто
Хто друг, хто ворог, хто так, мимо проходив з тобо́ю
Буду́ю свої́ пла́ни з піднято́ю голово́ю
Я зрозумів щось таке, заради чого треба бути
І кожну хвилину жити,
не відкладаючи
У довгий ящик минулого
своє сьогодення
Щоб не стало майбутнє мертвим, як осінній лист
Коли є небо, та нема для чого завжди дивитися
вниз

Я піднімаю голову вище,
ніж зазвичай
І починаю говорити, так незвично
Мені ніби підмінили язик:
інші слова
Летять із рота
горять, наче іскри
Мені низьким
стає дах над головою
виходжу з дому
Щоб побачити те,
що здавалося знайомим
По-новому,
і розповісти про це новим способом
Не задаючи зайвих питань,
власним голосом
Перетинаючи смуги
пішохідних переходів
Йду шукати щілину свободи в цегляній кладці
Ззовні гладкій,
але недоліки я бачу
Як у мові обмовки,
як у тексті помилки друкарські
Ти спиш спокійно і солодко, тримаєш ноги в теплі?
Мені важливіше думки утримувати в чистоті
Тоді швидше розумієш,
що є правда, а що блеф
І чому так рідко люди дивляться
верх
Нехай все не так, як хотілося або бажалося
І ти стоїш на місці, а в душі втома
Але щось рветься в ній і обпікає
І тут, як фон, в очах хмари злітають
І розумієш, усвідомлюєш, що все інакше
Нехай багато бруду, але душа багатша
І всі сумніви раптом зникають
І ти розумієш,
що люди в душі літають
Ааааа --- аааа аааааа
Піднімись вище
(Що ж ти чуєш?)
Це б'ється серце
(Дивись)
Не шукай влади
Але живи пристрастю
Це б'ється серце
Всередині

[passionate female vocals]
Пам'ятай
(У кожному є птах)
Птааахааа
(Що назовні рветься)
Рветься
(І не зупинитися)
Літати
Птах в душі хоче
Ааааа --- аааа аааааа