[Instrumental intro]
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу...
[[Verse]
Сонце стоїть низько,
так у три чоловіка до землі;
порожні й обдерті хатинки
кидають кострубаті тіні.
Курна дорога з-під Маланчиних ніг біжить у поле.
Навкруги пусто.
Челядь гуляє на майдані;
Атарі гомонять під ворітьми,
а в Маланки звичайні гості — думи.
[Pre-Chorus]
Ох, боже, боже,
трошки того віку,
а як його важко прожити.
[Chorus]
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу...
[Break]
[Verse 2]
Андрій знов не найнявся.
Отак щороку.
Легкого хліба шукає.
Всю, каже, силу віддав землі,
більше не хочу.
[Verse 3]
Знов буде рибку ловити…
на пошту побіжить,
як пан пошле,
зайця підстрелить.
[Bridge]
Люди жнуть або косять,
а її Андрій іде стежкою,
ремінна торба через плече,
бриль на потилиці,
і ціпком вимахує…
[Chorus]
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу..
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу...
[Instrumental break]
[Verse 4]
Курить щось по дорозі.
Що воно біжить так прудко?
Ага, либонь, панич Льольо з сусідньої економії у гості їдуть до двору.
Авжеж. Он і панна Тося…
і горбата панна Ганна,
і панич Петрусь.
Рябі коні рвуть із копита,
в хмарі куряви сміються молоді обличчя,
кивають до неї.
[Bridge 2]
Маланка встає,
низько вклоняється,
немов образам,
і дивиться услід,
як клубочиться за бричкою позолочений сонцем пил.
[Chorus]
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу..
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу...
[Break]
[Bridge 3]
Всі вони зросли при ній,
на її очах.
І раптом дух смачного,
ситого борщу
війнув на неї звідкись.
Вона їла такий борщ,
як служила у панів.
[Verse 5]
[Break]
Давно це було,
а тепер згадалося,
живучи на картоплі.
Маланка сідає
і знов кладе чорні руки на коліна.
Он де вони почорніли,
оті руки: на роботі в панів.
[Verse 6]
Як їй було вісім років,
помер батько,
а на дванадцятому вона вже
нікого не мала, опріч хазяїв.
Після матері лишилася стара скриня,
дві-три дранки і латаний кожух.
Та й тільки.
[Chorus]
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу..
[Break]
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу...
[Break]
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу...
[Instrumental outro]
[End]

[instrumental interlude]
[Bridge 3]
Всі вони зросли при ній,
на її очах.
І раптом дух смачного,
ситого борщу
війнув на неї звідкись.
Вона їла такий борщ,
як служила у панів.
[Verse 5]
[Break]
Давно це було,
а тепер згадалося,
живучи на картоплі.
Маланка сідає
і знов кладе чорні руки на коліна.
Он де вони почорніли,
оті руки: на роботі в панів.
[Verse 6]
Як їй було вісім років,
помер батько,
а на дванадцятому вона вже
нікого не мала, опріч хазяїв.
Після матері лишилася стара скриня,
дві-три дранки і латаний кожух.
Та й тільки.
[Chorus]
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу..
[Break]
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу...
[Break]
Імберу, матінко, імберу.
Вивини рубочок з паперу...
[Instrumental outro]
[End]