NEURO VIKING – Вiтри Осiннi 🍁 /Winds of Autumn (Cover)
Atmospheric cyberpop track with glitchy textures, deep pulsating bass, dreamy synth layers, and dark ambient undertones. Female vocals — breathy, intimate, and processed with pitch shifts, delay, and reverb. The rhythm is minimalistic but syncopated, with occasional stutters and reversed effects. Emotional delivery blends vulnerability with confidence. The song builds from a quiet, floating intro into a hypnotic, immersive chorus with layered harmonies and filtered vocal chops. Overall tone is futuristic, introspective, and emotionally charged, with a cinematic, slightly dystopian feel. Emotional violin with Middle Eastern melodic flavor”
NEURO VIKING – Вiтри Осiннi 🍁 /Winds of Autumn (Cover)
Atmospheric cyberpop track with glitchy textures, deep pulsating bass, dreamy synth layers, and dark ambient undertones. Female vocals — breathy, intimate, and processed with pitch shifts, delay, and reverb. The rhythm is minimalistic but syncopated, with occasional stutters and reversed effects. Emotional delivery blends vulnerability with confidence. The song builds from a quiet, floating intro into a hypnotic, immersive chorus with layered harmonies and filtered vocal chops. Overall tone is futuristic, introspective, and emotionally charged, with a cinematic, slightly dystopian feel. Emotional violin with Middle Eastern melodic flavor”
Lyrics
Вітри..., вітри осінні,
Гострий холод у серці!
Навіщо листя жовті з гілок
Лягли на мій поріг?
Вітри..., вітри осінні,
Гострий холод у серці!
Чому не здули ви тугу
В безодню, в темряву?
Листя жовте, листя моє,
Колиска із зелених днів.
Я збирала вас як надію,
Пила світанковий сік.
Відлітайте, листя,
По дорозі мокрою, битою,
Де розкидало вас
По краю землі.
Вітри..., вітри осінні,
Гострий холод у серці!
Навіщо листя жовті з гілок
Лягли на мій поріг?
Вітри..., вітри осінні,
Гострий холод у серці!
Чому не здули ви тугу
В безодню, в темряву?
Там знайдете річку тиху,
Що вже затягнулася льодом,
Там знайдете ластівок зграї,
Що вже покинули наш край.
Прошепчи їм, річка-мати,
Про мою печалі сумною,
Що осталас зимі на поталу
У полі голом, беззахисним.
Є на світі весна, але де її сила?
Є на світі любов, що від горя охолола.
Ось падають зірки, як жовте листя клена,
А в душі моїй вже давно похолодало.
Відчуваю! цю осінь...
Голими руками!
Розіб'ю тугу...
Крижаними сльозами!
Вітри..., вітри осінні,
Гострий холод у серці!..
Чому не здули ви тугу?..
Вітри..., вітри осінні........ Вітри!!!