Куплет 1:

Цей світ не завжди буває ніжним —

В нім війни, хвороби, тривожний страх.

Тисне життя, і шлях безмежний,

А серце стискається у темних днях.

Часом ми, наче діти втомлені,

Налякані, шукаємо спокій душі,

Не знаючи, де захист знайти від бурі,

Де тиша й світло серед ночі й тьми.

Приспів 1:

Та подяка Богові завжди:

Коли ми слабкі — Він сильний є.

Його рука не відпустить ніколи,

Вона нас тримає і береже.

Куплет 2 (після приспіву):

Коли губимо шлях знайомий

І ґрунт вислизає з-під ніг,

Його обійми — відкриті домом,

Куди можна прийти без доріг.

Він не докорить за страх і втому,

Не відвернеться в важку годину,

Він прийме сльози, молитви й стогони

І тихо підтримає людину.

Приспів 2:

Бог — наша скеля, надійний прихисток,

Вічна опора серед доріг.

Коли все хитається і темно навкруги,

Його обітниці тримають нас міцно.

Куплет 3 (після приспіву):

Як дитя, що до руки батька

Тихо горнеться без слів і тривог,

Так душа знаходить мир у Творця

І спокій, і силу, і знову любов.

Не громом сходить небесна сила,

А шепотом в глибині сердець,

Де віра поволі нас відновила

І страху поклала кінець.

Приспів 3:

Не тому, що ми сильні самі,

І не за діла чи слова,

А тому, що Господь навіки вірний

І Його любов жива.

Куплет 4 (після приспіву):

У дві тисячі двадцять шостому році

Зробімо вибір — бути ближче до Нього,

Йти не за страхом, не в темряві ночі,

А шляхом довіри, світлом живого.

Навчімося тягарі віддавати,

Відпускати тривоги й біль,

І життя в Його руки складати,

Приймаючи Божу ціль.

Приспів 4:

Віддай Йому страхи й шляхи свої,

Нехай Він веде кожен крок.

Господь збереже тебе у любові —

Його любов не має строк.

Куплет 5 (заключний):

Нехай цей рік стане роком довіри,

Не гучних слів, а живої тиші,

Де серце навчається віри і миру

Під покровом Його вишини.

Господь збереже тебе — пам’ятай завжди,

Коли ніч опускається знов:

Його рука не відпустить ніколи,

І не залишить Його любов.