Ціќаво взна́ти, що там поза грою?

я ма́ю на ува́зі нас людей

чому себе́ не бачи́мо тих справжніх

а тільки Ма́га і весь фо́кус цей?

а са́ме ляльо́к у належній виставі

віді́браних в ролі у ігри людей

і те, що сприймається в нашій уяві

звичайний сценарій в споку́су іде́й

життє́вих гастро́лей до світу ілюзій

в програ́мному тіла та тінях душі

де щось нам гово́рять відби́тки на пальцях

окре́мо людини в єдинім числі?

навіщо нас справжніх від нас зачинили?

невже там по суті не ті хто ми є?

весе́лі, яскра́ві, люби́мі та милі

але ж це ми зовні, а хтось є в нас ще

той хтось в нас чекає завершення кола

і вихід на станції, ні не в метро

а там де сідали, у рідного дома

у потяг який нас завіз в це кіно …