Віра вірить в те, чого не видно,

А надія — супутниця в путі.

І любов, як тепло благородне,

Каже кривді лагідно: «Піди».

Пестить, дбає, ніжно пригортає

Сестра-старша двох молодших душ.

І сміливіше серце піднімає,

Коли ранок пробудився десь вгорі.

ПРИСПІВ 1:

Але любов із них — більша,

Більша віри, надії, мов світ.

Вона світить тихо й чисто,

Проводжає крізь бурю і лід.

І коли засумніється серце,

І коли опускаються руки —

Любов Божа тихо озветься

І відкриє до неба стуки.

На світанні сповниться надія,

Віра все побачить — і спливе.

А любов, міцніша, ніж раніше,

Двох сестер своїх переживе.

ПРИСПІВ 2:

Але любов із них — більша,

Більше слова, що в тиші молитв.

Вона вічна, вона найсвітліша,

Як подих у Божих світах.

Нею серце стоїть непохитне,

Нею тримається кожна душа,

Бо любов — це печать небесна,

Що Господь у нас залишив назавжди.

Навіть якщо всю землю

Покладеш до моїх ніг,

Навіть якщо за слово «не вірю»

Поставиш зоряний дім,

Якщо зірки з місяцем разом

Заставиш удень горіти,

І на льоду серед зими

Для мене троянди ростити —

Все одно я піду за Ним,

За Ісусом, Спасителем моїм.

Буду вірною слугою Його

І покірною дитиною Його,

І з терпінням піду за Ним

Крученими стежками землі.

ПРИСПІВ 3:

Але любов із них — більша,

Навіть болю і втрат на шляху.

Коли ніч стає надто тінявою —

Вона світить в глибоку пітьму.

Коли серце стискає втома

І сльози не стримати вже, —

Любов Божа вертає додому

І знову підніме мене.

Хай поранена буду

Як воїн у смертнім бою,

Хай мені буде важче,

Ніж людям в чужому краю,

Хай порою сльози

Я не в силі очах вдержать, —

Все одно лише з Христом

Буду путь до кінця звершать.

ПРИСПІВ 4:

Але любов із них — більша,

Більша слави і більша наград.

З нею серце здіймається вище,

Навіть якщо навкруги — страждань сад.

Поки любов ця небесна

Горить у душі в глибині, —

Я лишуся вірна Ісусу

І нікому не віддам віри своїй.

Навіть якщо всю землю

Покладеш до моїх ніг,

Навіть якщо за слово «не вірю»

Поставиш зоряний дім,

Якщо зірки з місяцем разом

Заставиш удень горіти

І на льоду серед зими

Для мене троянди ростити, —

Я лишуся вірна Христу

Одному Йому одному,

І віру свою

Не віддам нікому!