[Intro] (Акустична гітара, звук вітру і далекого грому. Голос спокійний, втомлений, але теплий) Ну що, брате... Подивись на календар. Ми дійшли. Ми все ще тут.

[Verse 1] Тисяча чотириста вісімнадцять ночей. Скільки ми бачили різних, чужих очей? Скільки заліза впало у наш чорнозем? Але ми стоїмо. Ми живемо. Ми повзем Крізь цей дим, крізь цей морок, крізь цю зиму. Я тримаю твій світ, ти тримаєш мій — тому, Що залізо іржавіє, камінь кришиться в пил, А ми досі шукаємо в собі цей тил.

[Pre-Chorus] (Музика набирає оберти. Вступають барабани — повільно, як кроки велетня) Кажуть, час лікує, але час — це вода. Вона точить каміння, вона молода. Подивись на свої руки — там лінія долі Переписана нами на мінному полі.

[Chorus - Anthem / Power] (Вибух емоцій! Електрогітари, скрипки, потужний вокал) Тисяча чотириста вісімнадцять днів! Ми пройшли крізь вогонь, ми пройшли крізь гнів! Це не просто цифра — це шрам на душі, Але ми пишемо далі свої вірші! Брате, дай руку! Ми бачимо край! Це не кінець світу — це наш небокрай! Сонце вже сходить! Темрява йде! Наша Перемога нас віднайде!

[Verse 2] (Музика трохи стихає, але залишається ритм басу) Пам'ятаєш, як все починалось тоді? Ми були інші, ми були молоді. А тепер ми — як сталь, що пройшла гарт і сміх, Ми несемо цей хрест і цей світ за усіх. Січень холодний, та серце — як піч. Ми вистояли цю нескінченну ніч. Озирнись навкруги — бачиш ці імена? В кожному подиху — наша весна.

[Bridge] (Дуже епічно, наростання звуку до максимуму) Стіни впадуть. Зростуть нові міста. Історія пишеться з чистого листа. Ми не жертви, брате. Ми — ковалі. Найсильніші люди на цій землі!

[Guitar Solo - Melodic and Soaring] (Пронизливе соло, що плаче і сміється одночасно, переходить у фінальний приспів)

[Chorus - Maximum Hope] Тисяча чотириста вісімнадцять днів! Ми пройшли крізь вогонь, ми здолали гнів! Світло пробило найтовщу стіну, Ми закінчуємо цю війну! Брате, ми вдома! Дивись у вікно! Нам жити щасливо — так судилось давно! Перемога — це ми! Перемога — це ти! Нам далі у світло разом іти!

[Outro] (Акустика повертається. Теплий мажорний акорд) Чотириста вісімнадцять... Все. Світанок. Ми перемогли. (Глибокий видих полегшення)