[Verse 1] Світ без тебе — рівняння з нулями, Холод множить відстань між нами. Ми блукали, як тіні, в німій пустоті, Загубивши ключі золоті. Час тече крізь пальці, як сірий пісок, Кожен рух — це в невідомість крок.

[Pre-Chorus] Та крізь шум мільйонів чужих частот Я знайшов твій унікальний код. Все завмерло. Стрілки спинили біг, Я впав, як промінь, до твоїх ніг.

[Chorus] Це не просто потяг — це геометрія снів, Я шукав тебе в хаосі тисячу днів. Там, де ми удвох — затихає шторм, Ми ламаємо межі всіх звичних норм. Я згортаю всесвіт до твоїх очей, Відкидаючи морок пустих ночей. Тільки ти.

[Verse 2] Ми сплели невидимі, дивні мости, За межами простору і висоти. Нехай світ навколо летить шкереберть, Ми разом здолали і холод, і смерть. Серед тисяч доріг, що ведуть в нікуди, Я обрав лише ту, де смієшся ти.

[Bridge] (Soft piano solo building up to strings) Проста істина... Без зайвих слів... Де є твоє світло... Там немає вітрів. Ти — мій захист. Ти — мій відлік. В цьому всесвіті... Ти — мій єдиний лік.

[Violin Solo / Climax] (Soaring, majestic, full of light)

[Chorus] Це не просто потяг — це геометрія снів, Я шукав тебе в хаосі тисячу днів. Там, де ми удвох — затихає шторм, Ми ламаємо межі всіх звичних норм. Я згортаю всесвіт до твоїх очей, Залишаючи тільки тепло твоїх плечей.

[Outro] Шум зник. Тільки ми. Сигнал чистий. ...Я тут. (Fading out) Назавжди.