Україна – в кожнім серці (© text)

Фотографію чудову

Бачила у телефоні:

Річка, берег, верби, поле,

Ніжні хмари і тополі.

Хмари білі і рожеві,

Ззовні схожі на зефір.

Фотографія від серця.

Український файний шир.

Неба колір на світлині

Неможливо описати.

Такий лише в Україні.

Віршем це не передати.

Рідна ненька Україна:

Луки, неба височінь;

Ти - смарагд, ти і перлина,

І Чумацький шлях вночі.

Зорі в небі ясно сяють.

Сонце пестить Божий світ.

Влітку так пташкИ співають!

У садах троянди квіт.

Люди добрі, люди щирі,

Люди чемні, люди вдячні,

Працелюбні, справедливі,

І порядні, і обачні.

Може, скаже хтось: це – казка.

Скаже хтось: це – ідеал…

Стать таким, по Божій ласці,

Зможе кожен, хто не став.

Людяність у нас в повазі.

Божий визнаЄм закон.

Треба привернуть увагу,

Що не мрія це, не сон.

Що багатство України –

Український наш нарід.

Що живуть в любові й мирі

В Україні спокон вік

Люди добрі, люди щирі,

Люди чемні, люди вдячні,

Працелюбні, справедливі,

І порядні, і обачні.

Дуже люблять Україну:

Її неба височінь,

Цвіт смарагду і перлини,

У серпанку далечІнь,

Хмари білі і рожеві,

Ззовні схожі на зефір,

Ліси, річки і озера,

Красу гор і полонИн.

Люблять і містА, і села,

Часів року люблять плин.

Україна – в кожнім серці.

Нема інших Україн.